Після закінчення школи, як і у всіх, переді мною постав вибір професії та університету. Правду кажучи, мені було важко зробити вибір, навіть просто зрозуміти, в якому нампрямку я хочу рухатись. Та усі сумніви розвіялись, коли я відвідала місто Тернопіль та ТНЕУ (зараз — ЗУНУ), рішення було прийнято – Кафедра інформаційної та соціокультурної діяльності.

Я пам’ятаю, як сьогодні, нашу першу зустріч-знайомство з куратором нашої групи Оленою Василівною Стефанишин (тоді ще Цуп). З моменту, як ти потрапляєш під крило цієї кафедри, працівники намагаються зробити все, щоб ти отримав знання і навички, які тобі потрібні – лише усе важливе, що ти можеш використати практично у житті.

Усі ці 5 років навчання наші відносини з викладачами були не лише офіційні, а як у великій сім’ї, де кожен допомагав один одному, підтримував і не давав впасти духом у важкій ситуації.

Та не дивлячись на такі близькі відносини і відкритість, нас завжди тримали в тонусі – щоб рухатись вперед, добиватися чогось у житті.

Хочу висловити подяку Оксані Євгенівні Гомотюк, Олені Василівні Стефанишин, Лесі Іванівні Біловус, Ірині Юріївні Шкіцькій, Ірині Романівні Недошитко, усім  викладачам за те, що підготували нас до дорослого життя, за усі знання та настанови, за чудові розмови і підтримку. Ви найкращі!

Я працюю сьогодні в індустрії комп’ютерної графіки. І не шкодую, що закінчила саме спеціальність «Документознавство та інформаційна діяльність» соціально-гуманітарного факультету ЗУНУ.