28 квітня – 1 травня відбулася теренова гра «Гурби-Антонівці 2018». Захід організовано за підтримки Міністерства молоді і спорту України та Тернопільської ОДА у партнерстві з Молодіжним Націоналістичним Конгресом. «Гурби-Антонівці» – це найбільша щорічна теренова гра для молоді зі всієї України. Протягом трьох діб близько 400 учасників живуть в лісі та відтворюють партизанську боротьбу на місці найбільшого бою УПА проти НКВС, змагаються за перемогу та набувають неоціненний досвід командної роботи та поводження в екстремальних умовах.

На Гурби молодь їде за неймовірними емоціями, тут знаходять найкращих друзів, нове розуміння героїчної історії своєї країни і бажання діяти. Ставши учасником гри «Гурби-Антонівці”», хлопці та дівчата бачать світ по-іншому.

Щоб цьогорічна гра пройшла на найвищому рівні, організатори доклали неабияких зусиль. Над проектом працювала ціла команда людей. Регіональним координаторам виступив Василь Капустинський, студент групи МСД-21.

Своїми враження від участі в тереновій грі поділився студент Василь Капустинський:

«Основна ціль гри – вшанування та збереження пам’яті про найбільший бій повстанців з НКВС. Крім того, за шістнадцять років проведення найбільша теренова гра в Україні стала чимось більшим, ніж просто активне дозвілля і цікавий досвід для патріотичної молоді. Ця унікальна атмосфера боротьби та незабутні емоції назавжди єднають людей з різних куточків України і роблять їх друзями назавжди. Насправді, про гру не варто говорити. На ній слід хоч би раз побувати! Впевнений, що жоден учасник не пошкодував і не пошкодує про цей крок за межі комфорту та буденності, крок до глибшого розуміння багатьох речей, крок до свого, роками цілеспрямовано знищеного, дещо призабутого, але досі живого, могутнього та славного коріння.

Для мене це були другі «Гурби». Я кандидат в дійсні члени Молодіжного Націоналістичного Конгресу і цього разу був ройовим (керівником невеликого підрозділу), а це накладає відповідальність за себе, рій і результат, а ще вп’ятеро збільшує «вартість життя». Цього року гра була дуже інтенсивною, скупою на сон, багатою на бої, полювання, пошуки левів і їхнього прапора. Враження від гри вартують прикметників з найвищим ступенем порівняння. Рекомендую всім юнакам і юнкам приєднуватись до гурбівської сім’ї. Слово честі, не пошкодуєте!»

Надія Білик, кандидат історичних наук, доцент кафедри ДІДУ