КРІЗЬ ТЕРНИ ДО ЗІРОК


Цьогоріч переможцями І етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» в Західноукраїнському національному університеті стали активні учасниці наукового гуртка «Інформаційна діяльність і комунікація» — Мар’яна Перчишин  та Іванна Олійник.

Незважаючи на дистанційну форму роботу з науковим керівником — доктором філологічних робіт, професором кафедри інформаційної та соціокультурної діяльності Шкіцькою Іриною Юріївною, а також на те, що їхній науковий доробок не базувався ані на курсових, ані на дипломних проєктах, дівчата виявили неабияку силу волі та наполегливість, довели справу до кінця, удало втіливши свої творчі ідеї в поданих на ІІ етап конкурсу роботах.

Безумовно, з такою креативною молоддю наука в Україні має надію на поступ і процвітання!

 

Коли мене запитали, чи легко було писати наукову роботу, я відповіла «Ні!», але на запитання «Чи було цікаво її писати?» відповідь була однозначно ствердною, тому що це дуже захопливий процес, особливо якщо знайти цікаву тему! Оскільки обрана мною і Шкіцькою Іриною Юріївною тема має практичне значення і є дуже актуальною, працювалося натхненно й хотілося дослідити геть усе . Хоч спочатку написати бодай щось було надзвичайно важко (багато і водночас мало ідей  ), у підсумку я залишилася задоволена своєю працею, а також розвинула навички створення наукових текстів. (Мар’яна Перчишин, студентка групи ДІД-41)

 

Написання наукової роботи — це дуже відповідальний, цікавий і доволі нелегкий процес. Ще на самому початку моєї роботи трапилась неприємність — втрата файлів із чималою частиною матеріалів, через що в мене виникло бажання все залишити. Але завдяки великій підтримці Мар’яни Перчишин і мого наукового керівника — Шкіцької Ірини Юріївни, які підбадьорювали мене та надихали працювати далі, я почала все спочатку. Найважче для мене, як, мабуть, і для багатьох, було зібратися з думками і почати писати!) Також доволі нелегко було впорядкувати всі ідеї та знайти гарне формулювання для них. У підсумку я дуже задоволена, адже набула великого досвіду. А ще хочу дати лайфхак студентам, які будуть писати КПІЗи, магістерські чи дипломні роботи, — не боятися звертатися за порадою чи допомогою! (Іванна Олійник, студентка групи ДІД-41)