На соціально-гуманітарному факультеті Західноукраїнського національного університету пройшов актуальний вебінар про українські архіви в умовах російсько-української війни і їхню місію збереження культурної спадщини та історичної пам’яті. Спікер – Марина Палієнко – відома українська архівознавиця, завідувачка кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, головна редакторка журналу «Архіви України», членкиня Міжнародного інституту архівної науки (Трієст-Марібор).

Лекторка зазначила, що сьогодні українські архіви – це важливий сегмент державного управління, інформаційних ресурсів суспільства та національної документальної історико-культурної спадщини. Адже Національний архівний фонд України зберігає потужний ресурс унікальних і цінних документів з історії України від середньовіччя до сучасності – доби інформаційного суспільства. Архіви є важливими установами зі збереження і поширення суспільної й навіть індивідуальної пам’яті, що вони є важливим атрибутом державності. Сьогодні  архівісти також перебувають на передовій оборони державних і національних інтересів –  зберігаючи, оцифровуючи, популяризуючи документальні ресурси України, вони є  учасниками «війни пам’ятей».

Презентуючи систему архівних установ України, доповідачка акцентувала увагу на змінах, викликаних вимогами оптимізації, а саме утворенні в результаті реорганізації двох нових центральних архівів: Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки, Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву.

Російсько-українська війна стала викликом для українських архівів, для збереження культурних пам’яток. У цьому контексті Марина Палієнко провела паралель між подіями Другої світової війни, згадавши, що Київський центральний архів давніх актів, який з 1852 р. до 1943 р. містився в головному корпусі Київського університету ім. Т. Шевченка, був вивезений нацистами, а сама будівля зазнала руйнувань, та подіями сьогодення – коли внаслідок ракетного удару російських військ по центру Києва 10 жовтня 2022 р. постраждали будівлі Університету та університетської бібліотеки. Ця історична паралель доводить, наскільки вразливими сьогодні є національні історико-культурні пам’ятки.

Архіви є свідченням розвитку української культури і цивілізації. Руйнуючи їх, знищують нашу історію, а це становить загрозу національній безпеці й державності. Оскільки сьогодні закони війни (якщо такі є) знехтувані повністю, то рашисти б’ють в культурні споруди прицільно, знаючи, що, крім власне духовного значення, ці установи часто слугують сховищем для цивільних осіб – знищують навчальні заклади, музеї, театри. Так, 10 березня 2022 р. була пошкоджена будівля Державного архіву Харківської області внаслідок бомбардування російськими військами.

Крім того, Марина Палієнко наголосила на ще одному моменті, про який сьогодні говорять не так часто, – загрозі захоплення і вивезення архівних зібрань з метою використання архівних документів в оперативних цілях. Є переконливі свідчення пограбування російськими агресорами Державного архіву Херсонської області (листопад 2022 р.)

Однак ми не одні протистоїмо агресору. Українські архівісти відчувають потужну підтримку в світі. Так, вже у перші дні повномасштабної війни колеги-архівісти з країн Балтії, Польщі, Західної Європи, США, Канади оприлюднили звернення на підтримку України. А 10 березня 2022 р. було прийнято резолюцію Міжнародної ради архівів про виключення з її складу представників Росії та Білорусі.

Серед основних аспектів діяльності українських архівістів під час війни, визначених Державною архівною службою України, науковиця назвала такі: збереження документальних фондів і безпечне переміщення окремих колекцій; цифровізація документів і розміщення цифрових копій у хмарних сховищах; ініціативне фондування, формування нових документальних колекцій, присвячених героїчній боротьбі українського народу з російським агресором; підтримка колег, які опинилися у зоні бойових дій; методичні рекомендації, консультації щодо ведення діловодства та архівної справи в умовах воєнного стану; широкі комунікації у ЗМІ з колегами усього світу з метою розробки схеми міжнародної фінансової та технічної підтримки для відбудови і реконструкції архівної інфраструктури України.

Серед важливих напрямів роботи Державної архівної служби України в умовах війни визначено також розробку механізмів і підписання угод для резервного копіювання цифрових копій архівного фонду та довідкового апарату. Так, 25 березня 2022 р. підписано першу Угоду про резервне зберігання цифрових копій документів НАФ України у хмарних сховищах іноземних партнерів між Головою Укрдержархіву Анатолієм Хромовим та Головним виконавчим директором і зберігачем Національного архіву Сполученого Королівства Джефом Джеймсоном. 11 травня 2022 р. Державна архівна служба України презентувала Міжнародний пошуковий портал, який забезпечує доступ через єдине вікно до цифрових ресурсів архівів 24/7 (доступно близько 2 млн. сканкопій архівних документів). За підтримки Міжнародного альянсу зі захисту спадщини у зонах конфлікту 25 жовтня 2022 р. архівам Київщини, що знаходилися на тимчасово окупованій території, було передано обладнання для сканування.

Варто відзначити, що чимало розглянутих у ході лекції проблем стали відкриттям для студентської аудиторії. Однак фахова інсайдерська відповідь на підняті актуальні питання викликала відчуття глибокої вдячності учасників, які висловили сподівання на те, що подібні заходи стануть доброю традицією. Цікавий і змістовний вебінар знайшов живий відгук у серцях допитливих студентів-документознавців, викладачів кафедри інформаційної та соціокультурної діяльності, а також представників адміністрації соціально-гуманітарного факультету Західноукраїнського національного університету.