Перша міжнародна зустріч у рамках «Академії слов’янської культури»


Активність Міжнародної дискусійно-освітньої платформи «Академія слов’янської культури» на СГФ ЗУНУ чимраз зростає. Нещодавно під егідою нового проєкту соціально-гуманітарного факультету відбулася знакова міжнародна зустріч викладачів і студентів кафедри інформаційної та соціокультурної діяльності із відомим сучасним культурологом Східної Європи. Публічну лекцію на тему «Філософська думка сучасної Польщі» прочитав Марек Рембіж – доктор габілітований, професор Сілезького університету в Катовіцах (Польща). У своїй науковій діяльності професор займається питаннями філософії (аксіологія, метафілософія, загальна методологія науки, історія польської філософії), педагогіки (міжкультурна освіта, польська педагогічна думка), науки про культуру та релігію, історію. З 2006 року разом із Кшиштофом Слезінським, професор Марек Рембіж заснував і редагує науковий щорічник «Studia z Filozofii Polskiej».
У своєму виступі професор М. Рембіж зауважив, що теперішня ситуація в українській філософській думці, а також ті виклики, які перед нею стоять, багато в чому нагадують ситуацію польської філософії й тих труднощів, які вона мала подолати на початку ХХ століття. Тому, на думку професора, буде корисним придивитися до того, яким чином польська філософія здійснила акт власного самоусвідомлення, визначила пріоритетні завдання свого розвитку й реалізувала ці завдання на практиці протягом останнього століття.
Підсумовуючи дискусію, професор Рембіж зауважив, що українці не створили й ніколи не створять «нових систем теоретичної філософії» й що «ми не будемо мати ані свого Декарта, ані Спінози, ані Канта. Але це ще не означає, що українська наука не може мати свого польського Твардовського, Лукасевича чи Шліка. Більше того, якщо українська філософія хоче вийти на рівень світових стандартів серйозного, дійсно професійного філософування, то саме поява українських Твардовських і Лукасевичів, є необхідною умовою досягнення цієї мети». З огляду на це, шлях, проторений польською філософією останнього століття, може слугувати сучасній українській філософії надійним орієнтиром.