20 квітня 2026 р. студенти спеціальності «Менеджмент соціокультурної діяльності» відвідали Тернопільський обласний художній музей (викладач – к. іст. н., доцент Інна Марків). В умовах воєнного стану основні фонди закладу культури в переважній більшості евакуйовані. Натомість в експозиційних залах змінюють одна одну тимчасові виставки живописних полотен, що часто контрастують творчими стилями.

Щорічна виставка великодніх писанок приємно здивувала роботами різних розмірів (від перепелиних до страусиних яєць), розмаїтих візерунків, характерних для окремих регіонів України, та неймовірно складних технік виконання. Відомі такі види писанок, як-от: дряпанки, шкрябанки, травлянки, власне писанки тощо. Восьмикутний чи шестикутний символ сонця, сосонка, корені якої сягають ще княжих часів, пряма і обернена сварга як побажання щастя і добробуту, триріг як знак вогню, хрест як перетин горизонтальної земної та вертикальної небесної ліній, вазон як символ сім’ї, меандр як безкінечність, грабельки як знаки води і дощу, птахи, звірі, риби… Цей перелік символів писанки можна продовжувати і продовжувати. Найбагатшою по праву вважається гуцульська писанка. Цікаво, що за народним повір’ям, дівчата таємно дарували писанки хлопцям у знак кохання. Писанкарство з дохристиянських часів втілює світобачення нашого народу. Недаремно ця давня традиція української культури стала окремим видом народного мистецтва.

Тимчасова виставка картин художниці Ольги Зозулі з Кременця відкрила перед глядачами дивовижний квітковий світ весняно-літнього різнобарв’я. Широка палітра кольорів, яскравість, контрасти передають внутрішній стан авторки і забезпечують силу впливу її творів. Вражають і масштаби картин, й об’ємна техніка виконання мастіхіном, яку неможливо скопіювати. Експресивна квіткова серія мисткині наповнена енергією та неповторним задумом.

Ще одна виставка, яку побачили студенти, представила роботи харківського художника Юрія Клапоуха. Його пейзажі й натюрморти навдивовижу спокійні та реалістичні. Замилування викликає неймовірна природа, в яку ми занурюємося, та увага митця до деталей. Картини автора ваблять своєю філософською глибиною та мимоволі залучають глядача не лише до споглядання, але й до осмисленої співтворчості. Кожен конципієнт зможе побачити у них щось своє: зв’язок поколінь, плинність часу тощо. Але об’єднані вони однією ідеєю, яку автор називає «ілюзія рівноваги».

Постійна експозиція музею побудована за історико-хронологічним принципом і транслює образотворче мистецтво Західної Європи ХVІІІ–ХХІ ст.

Щира подяка Тернопільському обласному художньому музею за можливість доторкнутися до прекрасного.