Слово – це зброя в руках журналіста, а під час війни  неправильне використання інформації призводить до реальних людських жертв. Тож головне завдання представників медіа нині – не лише правдиво інформувати світ про наслідки російського повномасштабного вторгнення, а й не нашкодити. На цьому наголосив начальник служби зв’язків з громадськістю 105-ї окремої бригади ТрО ЗСУ Юрій Кульпа під час зустрічі з журналістами та студентами місцевих вишів у Тернопільському прес-клубі.

Пресофіцер розповів про алгоритм роботи журналістів на військових об’єктах та в зоні бойових дій. Перш за все він звернув увагу на те, що правила роботи журналістів та журналісток під час воєнного стану були затверджені 3 березня 2022 року Головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним. Наказ № 73 регулює порядок акредитації представників ЗМІ під час воєнного стану, визначає перелік інформації, яку не можна розголошувати, встановлює порядок роботи журналістів в зоні ведення бойових дій. «Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України передбачене визначення «червоної», «жовтої» та «зеленої» зон для перебування акредитованих представників ЗМІ в зонах бойових дій, – нагадав Юрій Кульпа. –  У «червоній» зоні, а це – безпосередньо лінія розмежування та зона, де відбуваються бойові дії, заборонена робота журналістів у будь-якому вигляді. В «жовтій» зоні дозволяється робота журналістів у супроводі пресофіцера. В «зеленій» зоні дозволяється робота у вільному форматі без присутності пресофіцера».

Під час війни дуже важливо дотримуватись і правил щодо фотографування, щоб випадково не стати коригувальниками ворожого вогню. Тому, каже Юрій Кульпа, не можна фотографувати та знімати блокпости, аеропорти, залізничні вокзали, нафтобази, об’єкти нафтогазопроводів, електростанції, українських військових та українську бойову техніку. «Загалом завжди потрібно слухати військових. Вони скажуть, що можна знімати. Також варто запитувати у них, який кут зйомок обрати та чи хочуть вони, щоб показували їхні обличчя, за потреби –  блюрити обличчя на фото чи під час монтажу, – пояснив прес-офіцер. – Зверніть увагу, що перед публікацією у вас можуть затребувати матеріал, щоб переглянути його. Також можуть попросити щось змінити чи якусь частину матеріалу забрати з публікації. А тому слідкуйте, щоб зайві об’єкти не потрапили в кадр, щоб не можна було ідентифікувати місцевість чи щоб не було прив’язки до місця. Пам’ятайте: ворог завжди веде розвідку. Ви можете не помітити деталей, а ворог помічає все. Тим паче, що левову частину розвідувальної інформації ворог бере з відкритих джерел: публікацій ЗМІ, у коментарях та постах, а тому відповідальність за наслідки стає ще більшою».

Окремо Юрій Кульпа зупинився на питанні достовірності поширюваної у ЗМІ інформації. За його словами, часто в гонитві за переглядами та хайпом окремі медіа подають неперевірені дані або дані, отримані з неофіційних джерел. «Нерідко буває, що журналісти беруть інформацію звідусіль, але тільки не з офіційних джерел, й одразу її публікують, не задумуючись про наслідки, – сказав пресофіцер. – Однак поширювати можна лише дані, отримані з офіційних джерел – від військових, військових адміністрацій  тощо. Що стосується інформації про загиблих та зниклих безвісти, то лише представники ТЦК та СП уповноважені повідомляти рідних про таких осіб. Нещодавно трапився випадок, коли медіа опублікувало новину про загибель на війні бійця, однак офіційних даних від військкомату ще немає, тож рідні були шоковані, прочитавши таку новину в Інтернеті. Тому завжди перестраховуйтеся і звертайтесь за коментарями до офіційного джерела, щоб не завдати моральної шкоди людям».

Не менш важливою під час роботи у воєнний час є для журналістів особиста безпека. До слова, від початку повномасштабного вторгнення під час виконання професійних обов’язків загинули дев’ять журналістів. «Журналіст обов’язково має носити захисну екіпіровку, – зауважив Юрій Кульпа. Вона потрібна навіть на відносно мирній території, а у зоні проведення бойових дій – і поготів. Бронежилет має бути хоча б 4 класу захисту і вище, а на голові – захисна каска. Звичайно, під час роботи кожен намагається отримати ексклюзивний кадр, якого не буде ні в кого іншого, але під час війни це невиправдано. На першому місці мають бути безпека і життя, а вже потім – робота. Тому завжди треба бути обережними».

В рамках зустрічі Юрій Кульпа також продемонстрував присутнім відеоролики та сюжети у  медіа про роботу військових, звертаючи увагу на особливості подачі інформації та надаючи рекомендації для майбутніх журналістських матеріалів.